Екскурсія технікумівців: неймовірний  монастир «Хрещатик» та чаруючий Джуринський водоспад
31 Жовтня 2016

Нещодавно, у рамках навчально-виховної роботи Економіко-правового технікуму при МАУП, студенти відвідали історичні місця Чернівецької та Тернопільської областей.

В перший день екскурсії студенти ознайомилися з архітектурою та історією Чернівців. Відомо, що впродовж віків місто сформувало багату культурну спадщину. Австрійський публіцист Георг Гайцен писав, що саме у Чернівцях недільний день починається з Шуберта, а закінчується дуеллю. Свого часу це місто – на півдорозі між Києвом і Бухарестом, між Краковом і Одесою  - було негласною столицею Європи.

Наступного дня технікумівці відвідали монастир «Хрещатик», котрий починає cвій відлік з ХVII століття, коли ченці Манявського скиту-монастирю, що на Галичині, рятувалися від переслідування православ’я унією у відносно безпечні задністрянські землі Буковини. Студенти також відвідали Кришталеву печеру та Джуринський водопад.  Джуринський водоспад – одне з неповторно красивих місць України. Це найбільший рівнинний водоспад Європи, який має шістнадцять метрів заввишки. Тече він біля села Нирків на Тернопільщині. 

До речі, ця пам’ятка виникла завдяки втручанню людини. Як свідчать перекази, колись неподалік теперішнього водоспаду стояв неприступний Червоногрудський замок графині Любомирської. У цьому місці річка Джурин, що текла по своєрідному каньйону, робила закрут, омиваючи півострів, на якому височів палац. Місцина ця була невимовно красивою: могутні дерева та чисті води, спів птахів і горді лісові мешканці – усе це було схоже на справжній райський куточок. Саме тому, мабуть, багато хто хотів загарбати цю територію. Після невдалої тривалої облоги турки вирішили повернути русло річки, відкриваючи собі підступ до не скореного ними замку. Ось так утворився Джуринський водоспад. Підтвердження цієї легенди – безводний, порослий де-не-де віковічними деревами глибокий рів навколо руїн фортеці.

Після надзвичайної екскурсії, на чолі керівників груп Піскун Л.М., Сморжової О.В. та Пасенко І.М., студенти повернулися додому сповненими вражень і натхнення на нові пригоди.